Дитячі СТРАХИ, і що про них варто знати батькам!
Страх - це специфічний засіб пізнання навколишнього світу, що веде до більш критичного та вибіркового ставлення до нього.
Боятися це нормально і кожен віковий період несе за собою нові страхи, особливо у дошкільнят - адже їх досвід та бачення світу розширюється щодня. Нормально, що страх з’являється і при нормальних умовах він може сам і зникати!
Але батькам необхідно знати є, які страхи властиві дітям у різних вікових періодах, щоб мати можливість їх контролювати! Отже:
️до 1 року - страх незнайомих людей;
️ від 1 до 2 років - тривога під час тривалої відсутності значущого дорослого; страх лікарів і болі; страх самотності; страх глибини/висоти;
️ від 2 до 3 років - страх покарання з боку батьків; страх автотранспорту; страх тварин (особливо вовка/лисиці, які зустрічаються в казках); страх болі.
️ від 3 до 4 років - страх темноти і замкнутого простору; страх казкових персонажей (баби яги, монстра і т.п.); страх болі і крові; страх висоти та неочікуваних звуків.
️ від 4 до 6 років - у дітей з’являється страх смерті, смерті батьків; страх тварин; страх казкових/мультяшних персонажей; страх глибини; боязнь страшних снів; страх вогню - пожежі; страх війни;
️ від 6 до 10 років - страх запізнитися в школу; страх осудження, страх зробити щось не так; страх нещастя.
Причини появи дитячих страхів, може виникнути на підставі таких чинників:
- сильний переляк;
- «зараження» страхом від одного з батьків або від однолітків;
- особливості сімейного виховання.
Але варто пам’ятати, що страх як негативна емоція, ослаблює і невротизує особистість і варто звертати на них увагу і спостерігати.
Щоб не нагнітати страхів, зменшувати їх рівень, необхідно:
Насамперед, любити дитину і приймати її такою, яка вона є.
Визнавати дитячі страхи, виявляти увагу і розуміння, допомагати дитині позбуватися страхів.
Створювати психологічно безпечний для дитини простір в родині та в соціумі.
Терпляче пояснювати незрозумілі речі.
Не принижувати гідність дитини частими покараннями
Не ставити до дитини завищених вимог та непосильних навантажень
Формувати та постійно підтримувати позитивну самооцінку дитини.
